Історія
Охорона здоров’я на Лебединщині існувала ще з дореволюційних часів. На початку ХХ століття у Лебединському повіті проживало 237 тисяч населення.
Жителів повіту обслуговували 17 лікарів і 62 середніх медичних працівники. У той час можливості госпіталізації хворих були обмежені.
Засновником Лебединської лікарні був земський лікар Костянтин Олександрович Зільберник.
У 1887 році він, закінчивши медичний факультет Харківського університету, 1 березня одержав запрошення на роботу до Лебединського земства на посаді земського лікаря 1-ої дільниці м. Лебедина. Завзятість, наполегливість, цілеспрямованість Костянтина Олександровича допомогли організувати і розвинути мережу дільничних лікарень і лікарських амбулаторій.
Особливу увагу Костянтин Олександрович приділяв наданню хірургічної допомоги.
У 1888 році Зільберник від земства отримав можливість поїхати в Париж для підвищення кваліфікації. Цього ж року в Лебединській лікарні було створене хірургічне відділення.
1 січня 1903 року почав працювати новозбудований хірургічний корпус на 20 ліжок з персоналом: 2 лікаря, 2 фельдшера, 1 акушерка, 4 чоловіки обслуговуючого персоналу.
Фінансування медичної галузі на той час було мізерним.
У Лебединському повіті поряд із бідністю лютували висипний і черевний тифи, віспи, дизентерії та інші інфекційні захворювання. Високою була смертність. Середня тривалість життя становила близько 32 років. Медична допомога матерям і дітям майже не надавалась, у результаті чого спостерігалась висока материнська смертність.
Після 40-річної трудової діяльності, відданості професії, значного внеску в розвиток охорони здоров’я Лебединського повіту в березні 1918 року Костянтину Олександровичу Зільбернику присвоїли звання «Почесний громадянин міста Лебедина». В лікарні встановили ліжко з його іменем (до цього ліжка прикріплена табличка, яка нині зберігається в Лебединському краєзнавчому музеї). На цьому ліжку лікувалися хворі безкоштовно.
Постановою Лебединського повітового комітету від 26 травня 1920 року (протокол №478) лікарні та вулиці, на якій вона розташована, присвоєно ім’я К.О.Зільберника.
Згодом, в 20-х роках, у приміщенні колишнього будинку поміщика Збитнєва відкрили поліклініку, в 30-х роках – дитячу лікарню і дитячу консультацію.
Під час Другої світової війни однією з організованих у м.Лебедин підпільних груп керувала лікар Вікторія Медіопрітська.
В 1947 році Лебединська лікарня мала статус міської, міжрайонного значення. На цей період тут працювало 8 лікарів та 37 середніх медичних працівників.
За післявоєнні роки значно поліпшилося медичне обслуговування лебединців.
У 1963 році медичний заклад став називатись – Лебединська центральна районна лікарня ім.лікаря К.О.Зільберника.
У 1968-1969 роках розпочали роботу неврологічне, акушерсько-гінекологічне відділення та жіноча консультація.
У Лебединській ЦРЛ працювали: заслужені лікарі України Сінєпол Т.Я. і Сизова Г.К.
В 1985 році збудовано новий 5-типоверховий терапевтичний корпус та приміщення поліклініки.
Наразі медичну допомогу населенню Лебединської територіальної громади надає КНП «Лебединська лікарня ім. К.О.Зільберника», до складу якої входять: АЗПСМ м.Лебедин, АЗПСМ с.Будилка, АЗПСМ с.Штепівка та 14 кабінетів невідкладної медичної допомоги.
Стаціонарна допомога населенню організована на 125 ліжок. Працюють спеціалізовані відділення: багатопрофільне хірургічне (операційний блок) – на 30 ліжок, кардіологічне – на 37 ліжок, неврологічне – на 28 ліжок, паліативної та хоспісної допомоги – на 25 ліжок.
Заклад оснащений сучасними діагностичними апаратами: флюорограф, рентгенологічний комплекс, 4 апарати УЗД, дентальний рентгенапарат, відеоендоскоп та відеоколоноскоп, що дозволяє зробити точне діагностування захворювання на ранніх його стадіях.
Клініко-діагностична лабораторія Лебединської центральної районної лікарні оснащена сучасними аналізаторами крові та сечі, серед яких біохімічні та гематологічні аналізатори, що значно прискорюють отримання результату. В лабораторії проводять загальноклінічні, гематологічні, біохімічні, бактеріологічні, імунологічні дослідження, тут працюють досвідчені лаборанти.
