Другий рік поспіль медичні працівники відзначають професійне свято 27 липня. Дату змінили указом президента, але у щоденній рутині медиків мало що змінилося: вони продовжують надавати допомогу пацієнтам і в будні, і в свята.

Напередодні професійного свята ми спілкувалися зі Світланою Молошною, яка працює медичною сестрою пункту невідкладної медичної допомоги з 2019 року. Її робота складається із позмінних цілодобових чергувань:

– Ніколи не знаєш, що на тебе чекає: їдеш до людини на виклик, хвилюєшся. Найголовніше – не розгубитися і своєчасно надати допомогу. Буває приїздиш, і розумієш, що без «103» не обійтися, що будь-які маніпуляції – це втрата часу, котрий може коштувати людині життя.

– А розкажіть про випадок, котрий запам’ятався…

– Таких випадків чимало, але в жодному з них я не вбачаю особистого героїзму, ми просто робимо свою роботу… Згадується перший день повномасштабного вторгнення: ракети летять, наші хлопці евакуюють хворих у сховище, а я їду на виклик, бо є поранені…

– Скільки у вас є часу, щоб дістатися до пацієнта?

– Все залежить від відстані. Якщо це віддалене село, то й 40 хвилин. Завжди намагаємося якомога швидше.

– Як цьорічна спека вплинула на виклики?

– Погода завжди вносить корективи в роботу. Щодня надходять скарги на тиск, головні болі, алергії на укуси комах, а ще на панічні атаки.

– Чи бувало так, що ваші колеги змінювали роботу, тому що складно працювати?

– Ні, люди залишаються в цій роботі. Ти знаєш колектив, і ми тут як рідні. Працювати з професіоналами легко. У нас є взаєморозуміння з лікарями, є чіткий алгоритм дій у кожному конкретному випадку… У День медика бажаю колегам поваги, розуміння від пацієнтів і берегти своє здоров’я.

Ми приєднуємося до побажань. Нехай для кожного пацієнта у медиків завжди вистачає і доброго слова, і енергії.