Формування переліку заінтересованих сторін взаємодії є необхідною передумовою для реалізації стратегії безбар’єрного розвитку закладу охорони здоров’я, оскільки безбар’єрність як принцип не може бути забезпечена виключно внутрішніми управлінськими рішеннями. Вона потребує системного врахування досвіду, потреб і очікувань різних груп людей, які користуються послугами закладу або залучені до їх надання. Саме заінтересовані сторони дозволяють ідентифікувати реальні бар’єри — фізичні, інформаційні, комунікаційні, цифрові та соціальні — з якими стикаються пацієнти та працівники у повсякденній взаємодії із закладом.

Визначення кола заінтересованих сторін забезпечує можливість прийняття управлінських рішень на основі різних перспектив і запобігає формальному підходу до впровадження безбар’єрних рішень. Залучення представників цільових груп, працівників закладу, органів управління, громадських організацій та експертного середовища створює підґрунтя для розроблення рішень, що відповідають принципам універсального дизайну та підходу «нічого для нас без нас», а також узгоджуються з національними та міжнародними зобов’язаннями у сфері прав людини та охорони здоров’я.

Наявність чітко сформованого переліку заінтересованих сторін також сприяє підвищенню якості та доступності медичних послуг, оскільки дозволяє налагодити регулярний зворотний зв’язок, враховувати потреби різних груп населення та формувати довіру між закладом охорони здоров’я і громадою. Такий підхід забезпечує більш ефективне планування ресурсів, визначення потенційних партнерств і розподіл ролей у процесі реалізації стратегії безбар’єрного розвитку.

Крім того, системна взаємодія із заінтересованими сторонами створює умови для сталості змін, адже безбар’єрність розглядається не як разова ініціатива, а як безперервний процес удосконалення організаційної культури, сервісів і середовища закладу охорони здоров’я. Сформований перелік заінтересованих сторін слугує основою для подальшого планування, моніторингу та коригування заходів стратегії безбар’єрного розвитку з урахуванням реальних потреб і викликів.

Нижче демонструємо Перелік заінтересованих сторін, який ми визначили для ефективної реалізації стратегії безбар’єрного розвитку у Лебединській лікарні:

1. Пацієнти та спільноти пацієнтів

Хто це:

• Люди з інвалідністю (різних нозологій)
• Люди старшого віку
• Люди з хронічними захворюваннями
• Ветерани та постраждалі від війни
• Люди з психосоціальними порушеннями
• Вагітні жінки і молоді матусі

Принципи взаємодії:

• Залучення до прийняття рішень
• Доступність інформації (проста мова, шрифт Брайля, жестова мова, альтернативні формати)
• Повага до гідності, автономії та конфіденційності
• Спільне проєктування послуг (co-design)
• Недискримінаційний підхід

2. Родини, опікуни та неформальні доглядальники

Хто це:

• Члени родин пацієнтів
• Асистенти, соціальні супровідники

Принципи взаємодії:

• Визнання їхньої ролі як партнерів системи
• Навчання та підтримка (інформаційна, психологічна)
• Гнучкість процедур (відвідування, доступ до інформації)
• Запобігання вигоранню

3. Медичні працівники

Хто це:

• Лікарі, медсестри, фельдшери
• Фахівці з реабілітації, психологи
• Адміністративний персонал медзакладу

Принципи взаємодії:

• Обов’язкове навчання з інклюзивності та етики
• Формування культури емпатії
• Підтримка безпечних умов праці
• Залучення до розробки безбар’єрних рішень
• Усунення професійних стереотипів

4. Керівництво закладів охорони здоров’я

Хто це:

• Директор закладу
• Управлінська команда

Принципи взаємодії:

• Лідерство в питаннях безбар’єрності
• Інституційна відповідальність
• Впровадження універсального дизайну
• Моніторинг доступності та якості послуг
• Прозорість і підзвітність

5. Органи державної влади та місцевого самоврядування

Хто це:

• МОЗ, НСЗУ
• УОЗ
• Соціальні служби

Принципи взаємодії:

• Політики, засновані на правах людини
• Міжсекторальна координація (здоров’я + соцзахист + освіта)
• Доказовість рішень
• Фінансування безбар’єрних рішень
• Системний збір зворотного зв’язку

6. Громадські та пацієнтські організації

Хто це:

• ГО людей з інвалідністю
• Правозахисні організації

Принципи взаємодії:

• Партнерство, а не формальні консультації
• Спільний моніторинг доступності
• Підтримка адвокації
• Довгострокова співпраця

7. Медіа та комунікаційні платформи

Хто це:

• Журналісти
• Соціальні мережі

Принципи взаємодії:

• Недискримінаційна мова
• Коректне представлення людей з інвалідністю
• Поширення знань про безбар’єрність
• Боротьба зі стигмою

Узагальнюючі принципи безбар’єрної взаємодії

1. Права людини — в основі всіх рішень
2. Універсальний дизайн — за замовчуванням
3. Співтворення, а не «для когось»
4. Доступність ≠ пільга, а стандарт
5. Різноманіття як цінність
6. Постійний діалог і зворотний зв’язок