Blog

В одному з минулих дописів ми розповідали вам про ознаки ментального розладу. Продовжуємо цю тему. Як і обіцяли, залишаємо поради від психолога про те, як зміцнити ментальне здоров’я.

Ветерани війни можуть розраховувати на безоплатну медичну допомогу при травмах у нашому закладі: від необхідних обстежень до лікування і реабілітації. Медична допомога при переломах може надаватися в межах екстреної, амбулаторної або стаціонарної медичної допомоги.

Якщо в результаті травмування відчувається інтенсивний біль, є набряк, деформація частини тіла або головний біль, порушення координації – потрібно викликати «103» і описати диспетчеру симптоми та стан.

Диспетчер надасть інформацію щодо першої допомоги, яку слід надати, а також зорієнтує у подальших діях. Якщо постраждалий у невідкладному стані та не може самостійно дістатись до лікарні, диспетчер направить машину екстреної допомоги.

У закладі пацієнт безоплатно отримає усю необхідну медичну допомогу:

огляд та консультацію лікаря;

безоплатну діагностику, зокрема – рентгенологічні, ендоскопічні, ультразвукові, функціональні дослідження;

виконання лікарями вузької спеціалізації, такими як хірург чи ортопед, лікувальних процедур або хірургічних втручань.

Лікар, після огляду та надання меддопомоги, або призначить госпіталізацію, або надасть рекомендації щодо подальшого лікування чи реабілітації.

Також лікар має одразу виписати направлення на обстеження чи консультації.

Він може створити направлення на групу послуг. Пацієнту з травмою не потрібно щоразу йти за новим направленням, наприклад, для перев’язки.

Якщо ж людина з травмою потребує госпіталізації, то перебування у стаціонарі та харчування також безоплатні.

Наша лікарня має контракт із НСЗУ за пакетами «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без хірургічних втручань», «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» та «Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня». Тому пацієнтам безкоштовно доступні:

інструментальні та лабораторні обстеження;

медична допомогу для полегшення, зняття чи усунення симптомів і проявів

травматичного пошкодження;

знеболення та медикаментозна терапія;

хірургічні операції із забезпеченням анестезії;

післяопераційний моніторинг, знеболення і подальша медикаментозна терапія;

цілодобовий лікарський та медсестринський догляд;

реабілітація у гострому періоді.

Якщо після травми пацієнт потребуватиме тривалої реабілітації, то це також передбачено Програмою медгарантій в межах пакетів «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах» і «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в стаціонарних умовах».

28 вересня – Всесвітний день боротьби проти сказу

Хвороба, яка має 100% летальність:

кожні 10 хвилин у світі 1 людина помирає від сказу;

щорічно у світі помирає від сказу 59 000 людей;

40% постраждалих — діти.

Сьогоднішня розмова із психологинею нашого закладу Мариною Балабан про особливості спілкування з військовослужбовцями.

За кілька днів до свята захисників і захисниць ця тема набуває актуальності. Як говорити, як подякувати, чи варто давати поради, і які питання краще не ставити військовим, читайте далі у нашому інтерв’ю.

Чи доводилося стикатися з тим, що люди насправді не знають, як правильно спілкуватися з військовими?

Це питання турбує і пересічних людей, і рідних військовослужбовців і навіть медичних працівників. Питання актуальне, адже кожен може розгубитися.

Яких правил варто дотримуватися, щоб не образити захисника під час спілкування?

Не примушуйте його розповідати про війну, не перебивайте, слухайте уважно. Не варто оцінювати почуте і використовувати вислови на зразок: «Війна – це пекло», «Так, я розумію» тощо.

Краще не давати порад, попередньо не вислухавши його уважно.

Не читайте настанов і не засуджуєте. Дотримуючись цих рекомендацій, ви зможете уникнути непорозумінь і налагодити контакт.

Розглянемо ситуацію, до прикладу, зустрічаємо на вулиці військовослужбовця, хочеться подякувати і за захист держави, і за службу, не знаєш, як підійти, що сказати?

Варто обмежитися словами. Подякуйте, але без тілесного контакту. Достатньо буде усмішки чи можливий уклін головою на знак глибокої шани.

Якщо зустрічаємо знайому людину, яку ми давно не бачили (однокласник/однокласниця, сусід), ми навіть не знали, що ця людина служить. Зустрічаємо у військовій формі, здивувалися, ніби треба щось сказати, як таку розмову вибудовувати?

Найперше, не варто запитувати: «Ти що служиш?», а ще: чому людина туди пішла, коли настане перемога чи вбивав ваш співрозмовник чи співрозмовниця людей. Не варто цікавитися, де військовослужбовець проходить службу.

Не говоріть людині, що вона герой. Часом військові такими себе не вважають, тому подібні вислови можуть призвести до внутрішніх конфліктів.

А якщо ми спілкуємося з військовослужбовцем, який зараз перебуває у зоні бойових дій?

Говорити на сторонні теми, не запитувати, де ця людина. Краще поцікавитися самопочуттям, розповісти щось нейтральне, відволікаюче. Ставити менше питань, контролювати власні емоції. Ми маємо бути стриманими і в словах, і в діях.

Військовослужбовці, які отримали поранення, і повернулися на лікування, чи є в них проблеми у спілкуванні з оточуючими, а в оточуючих проблеми у спілкуванні з такими військовими?

Не порушувати особисті кордони, ставитися з розумінням до бажання тривалий час сидіти з гаджетами, спілкуватися на рівних, поважати їхні емоції, навіть якщо це нервовість, гнів чи сльози. Але в той же час не дозволяти маніпулювати власними почуттями. Менше акцентувати увагу на отриманій травмі, у тому числі і візуально. Не показуйте свій подив і не зʼясовувати обставини отримання травми чи поранення.